Фармакологічна дія
Цей лікарський препарат зареєстрований за процедурою реєстрації препаратів, призначених для застосування в умовах загрози виникнення, виникнення та ліквідації надзвичайних ситуацій. Інструкція підготовлена на підставі обмеженого обсягу клінічних даних щодо застосування препарату та доповнюватиметься в міру надходження нових даних. Застосування препарату можливе лише за умов стаціонарної медичної допомоги.
Противірусний препарат.
Противірусна активність in vitro
Фавіпіравір має противірусну активність проти лабораторних штамів вірусів грипу А та В (ЄС).500,014-0,55 мкг/мл).
Для штамів вірусів грипу А і В, резистентних до адамантану (амантадину та рімантадину), осельтамівіру або занамівіру, ЄС50 становить 0.03-0.94 мкг/мл та 0.09-0.83 мкг/мл відповідно. Для штамів вірусу грипу А (включаючи штами, резистентні до адамантану, осельтамівіру та занамівіру), таких як свинячий грип типу А та пташиний грип типу А, включаючи високопатогенні штами (в т.ч. H5N1 та H7N9), ЄС50 складає 0.06-3.53 мкг/мл.
Фавіпіравір інгібує вірус SARS-CoV-2, що викликає нову коронавірусну інфекцію (COVID-19). ЄС50 у клітинах Vero Е6 становить 61.88 мкмоль, що відповідає 9.72 мкг/мл.
Механізм дії
Фавіпіравір метаболізується в клітинах до рибозилтрифосфату фавіпіравіру (РТФ фавіпіравіру) і вибірково інгібує РНК-залежну РНК полімеразу, що бере участь у реплікації вірусу грипу. РТФ фавіпіравіру (1000 мкмоль/л) не показала інгібуючої дії на αДНК людини, але показала інгібуючу дію в діапазоні від 9.1 до 13.5% на β і в діапазоні від 11.7 до 41.2% на γДНК людини. Інгібуюча концентрація (IC50) РТФ фавіпіравіру для полімерази II РНК людини склала 905 мкмоль/л.
Резистентність
Після 30 пересівань у присутності фавіпіравіру не спостерігалося змін у сприйнятливості вірусів грипу типу А до фавіпіравіру, резистентних штамів також не спостерігалося. У проведених клінічних дослідженнях не виявлено появи вірусів грипу, резистентних до фавіпіравіру.
Фармакокінетика
Фавіпіравір легко всмоктується із ШКТ. Тмакс 1,5 год. Зв'язування з білками плазми становить близько 54%. Фавіпіравір переважно метаболізується альдегідоксидазою і частково метаболізується до гідроксильованої форми ксантиноксидазою. У клітинах метаболізується РТФ фавіпіравіру. З інших метаболітів, крім гідроксилату, у плазмі крові та сечі людини реєстрували також кон'югат глюкуронату. Виводиться головним чином нирками у вигляді активного метаболіту гідроксилату, невелика кількість – у незмінному вигляді. Т1/2близько 5 год.
У пацієнтів з печінковою недостатністю легкого та середнього ступеня тяжкості (клас А та В за класифікацією Чайлд-П'ю) спостерігалося збільшення Cмакс та AUC у 1.5 рази та 1.8 разів відповідно, порівняно зі здоровими добровольцями. У пацієнтів із печінковою недостатністю тяжкого ступеня тяжкості (клас С за класифікацією Чайлд-П'ю) Cмакс та AUC збільшувалися у 2.1 разів та 6.3 рази відповідно.
У пацієнтів з нирковою недостатністю середнього ступеня тяжкості (ШКФ < 60 мл/хв і ≥30 мл/хв) залишкова концентрація фавіпіравіру (Cкорито) збільшувалася в 1.5 рази порівняно з пацієнтами без порушення функції нирок. У пацієнтів з нирковою недостатністю тяжкого та термінального ступеня тяжкості (СКФ < 30 мл/хв) фавіпіравір не вивчений.