Хепбест (тенофовира алафенамид)

Активна речовина: тенофовіру алафенамід (tenofovir alafenamide)

Лікарська форма

Хепбест®

Пігулки покриті плівковою оболонкою, 25 мг: 30 шт.

Форма випуску, упаковка та склад препарату Хепбест®

1 таб. тенофовіру алафенамід фумарат 28.04 мг, що відповідає змісту тенофовіру алафенаміду 25 мг

Допоміжні речовини: моногідрат лактози, целюлоза мікрокристалічна, кроскармеллоза натрію, магнію стеарат.

Склад оболонки: Опадрай II жовтий 85F120028, що містить полівініловий спирт, діоксид титану, макрогол, тальк, барвник заліза оксид жовтий (Е172).

30 шт. - флакони місткістю 60 мл (1); - пачки картонні.

Клініко-фармакологічна група: Противірусний препарат, активний щодо ВІЛ

Фармако-терапевтична група: Противірусний засіб

Фармакологічна дія

Тенофовіру алафенамід є фосфоноамідатним проліком тенофовіру (аналог 2'-дезоксиаденозинмонофосфату). Проникає у первинні гепатоцити шляхом пасивної дифузії та переноситься транспортерами печінкового захоплення – транспортними поліпептидами органічних аніонів (ОАТР1В1 та ОАТР1В3). У первинних гепатоцитах тенофовіру алафенамід в першу чергу гідролізується за допомогою карбоксилестерази-1 з утворенням тенофовіру. Внутрішньоклітинний тенофовір згодом фосфорилюється до фармакологічно активного метаболіту тенофовіру дифосфату. Тенофовір дифосфат інгібує реплікацію вірусу гепатиту В шляхом впровадження у вірусну ДНК за допомогою зворотної транскриптази вірусу гепатиту В, що призводить до обриву ланцюга ДНК. Тенофовір має специфічну активність по відношенню до вірусу гепатиту В та вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ-1 та ВІЛ-2).

Фармакокінетика

Після прийому внутрішньо Cmax тенофовіру алафенаміду в плазмі крові спостерігалася приблизно через 0.48 години. У порівнянні з прийомом натщесерце, прийом одноразової дози одночасно з їжею з високим вмістом жирів привів до збільшення експозиції тенофовіру алафенаміду на 65%. Зв'язування тенофовіру алафенаміду з білками плазми склало приблизно 80%.

Метаболізм є основним способом виведення тенофовіру алафенаміду, на його частку припадає >80% дози для прийому внутрішньо. Тенофовіру алафенамід метаболізується під впливом карбоксилестерази-1 у гепатоцитах та під впливом катепсину А у мононуклеарних клітинах периферичної крові та макрофагах. Тенофовіру алафенамід гідролізується всередині клітин з утворенням тенофовіру (основний метаболіт), який фосфорилюється в тенофовіру дифосфат (активний метаболіт). Мінімальний вплив на метаболізм тенофовіру алафенаміду має CYP3A4.

Ниркова екскреція тенофовіру алафенаміду в незміненому вигляді є допоміжним шляхом виведення, при якому виводиться менше 1% дози. Тенофовіру алафенамід виводиться головним чином після перетворення на тенофовір у процесі метаболізму. Середні Т1/2 тенофовіру алафенаміду і тенофовіру з плазми крові становлять 0.51 і 32.37 год відповідно. Тенофовір виводиться з організму із сечею, у цьому задіяні два механізми – клубочкова фільтрація та активна канальцева секреція.

Показання до активних речовин препарату Хепбест®

Лікування хронічного гепатиту В у дорослих та підлітків віком від 12 років з масою тіла не менше 35 кг.

Режим дозування

Спосіб застосування та режим дозування конкретного препарату залежить від його форми випуску та інших факторів. Оптимальний режим дозування визначає лікар. Слід суворо дотримуватися відповідності лікарської форми конкретного препарату, що використовується, показанням до застосування та режиму дозування.

Приймають усередину. Рекомендована доза – 1 таб. 1 раз на добу.

Побічна дія

З боку нервової системи: дуже часто – головний біль; часто – запаморочення.

З боку травної системи: часто – діарея, блювання, нудота, біль у животі, здуття живота, метеоризм, підвищення активності АЛТ.

З боку шкіри та підшкірно-жирової клітковини: часто – висипання, свербіж.

З боку кістково-м'язової системи: часто – артралгія.

Інші: часто – слабкість.

Протипоказання до застосування

Підвищена чутливість до діючої речовини або до будь-якого іншого компонента препарату; дитячий вік до 12 років та маса тіла <35 кг; період грудного вигодовування; тяжка ниркова недостатність (КК <15 мл/хв) у пацієнтів, яким не проводиться гемодіаліз; одночасне застосування з препаратами, що містять тенофовіру алафенамід, тенофовір дизопроксил фумарат або адефовір дипівоксил.

З обережністю призначають пацієнтам з поєднаною інфекцією ВІЛ та вірусним гепатитом або вірусним гепатитом В і вірусним гепатитом С або D; пацієнтам, інфікованим вірусом гепатиту В, з некомпенсованим захворюванням печінки та ступенем тяжкості цирозу >9 балів за класифікацією Чайлд-П'ю (клас С); при одночасному застосуванні індукторів P-gp (наприклад, рифампіцину, рифабутину, карбамазепіну, фенобарбіту ла або звіробою продірявленого [Hypericum perforatum]); совместном применении препаратов, являющихся сильными ингибиторами P-gp, противосудорожных препаратов (карбамазепин, окскарбазепин, фенобарбитал, фенитоин), противогрибковых препаратов (итраконазол, кетоконазол), противотуберкулезных препаратов (рифампицин, рифапентин, рифабутин), препаратов для лечения ВИЧ-инфекции (ингибиторы протеазы [атазанавір/кобіцистат, атазанавір/ритонавір, дарунавір/кобіцистат, дарунавір/ритонавір, лопінавір/ритонавір, типранавір/ритонавір]).

Застосування при вагітності та годуванні груддю

При необхідності може бути розглянута можливість застосування тенофовіру алафенаміду під час вагітності.

У період грудного вигодовування застосування тенофовіру алафенаміду протипоказано.

Застосування при порушеннях функції печінки

З обережністю призначають пацієнтам, інфікованим вірусом гепатиту В, з некомпенсованим захворюванням печінки та ступенем тяжкості цирозу >9 балів за класифікацією Чайлд-П'ю.

Застосування при порушеннях функції нирок

При КК >15 мл/хв або для пацієнтів з КК <15 мл/хв, які отримують гемодіаліз, корекція дози не потрібна.

Протипоказане застосування пацієнтам з КК < 15 мл/хв та відсутністю гемодіалізу.

Застосування у дітей

Безпека та ефективність застосування тенофовіру алафенаміду у дітей віком до 12 років або з масою тіла <35 кг не встановлена.

Застосування у пацієнтів похилого віку

Для пацієнтів віком 65 років та старших корекція дози не потрібна.

особливі вказівки

Пацієнти, інфіковані вірусом гепатиту В, з декомпенсованим захворюванням печінки та ступенем тяжкості цирозу >9 балів за класифікацією Чайлд-П'ю можуть бути схильні до підвищеного ризику виникнення серйозних небажаних реакцій з боку печінки або нирок. У цій категорії пацієнтів слід ретельніше контролювати функцію печінки та нирок.

Спонтанні загострення хронічного гепатиту В трапляються відносно часто і характеризуються тимчасовим підвищенням активності АЛТ у сироватці. Після початку противірусного лікування у деяких пацієнтів активність АЛТ у сироватці може підвищитися. У пацієнтів із компенсованою печінковою недостатністю ці підвищення активності АЛТ у сироватці крові зазвичай не супроводжуються підвищенням концентрації білірубіну у сироватці або декомпенсацією функції печінки. Після загострення гепатиту у пацієнтів з цирозом може підвищитись ризик розвитку декомпенсації функції печінки, тому необхідне ретельне спостереження під час лікування.

Після припинення лікування гепатиту В потрібно подальше клінічне та лабораторне спостереження протягом не менше 6 місяців, слід з певною періодичністю контролювати показники функції печінки. За потреби слід відновити лікування гепатиту В.

У пацієнтів з прогресуючим захворюванням печінки або цирозом не рекомендується переривати лікування, оскільки загострення гепатиту після припинення лікування може призвести до розвитку печінкової недостатності. У пацієнтів з декомпенсованим захворюванням печінки загострення гепатиту особливо небезпечні, і в деяких випадках можуть призвести до смерті.

Не можна виключати потенційний ризик нефротоксичності внаслідок тривалого впливу низьких рівнів тенофовіру внаслідок введення доз тенофовіру алафенаміду.

До початку терапії із застосуванням тенофовіру алафенаміду всім пацієнтам, інфікованим вірусом гепатиту В, з невідомим статусом ВІЛ-1 слід пропонувати скласти тест на наявність антитіл до ВІЛ. У пацієнтів із поєднаною інфекцією тенофовіру алафенамід слід приймати у комбінації з іншими антиретровірусними препаратами, які забезпечують належне лікування ВІЛ-інфекції.

Вплив на здатність до керування транспортними засобами та механізмами

Повідомлялося про випадки запаморочення при застосуванні тенофовіру алафенаміду, що слід враховувати при керуванні автотранспортом та виконанні роботи, що потребує підвищеної концентрації уваги та швидкості психомоторних реакцій.

Лікарська взаємодія

Лікарські препарати, які є індукторами P-gp (наприклад, рифампіцин, рифабутин, карбамазепін, фенобарбітал або звіробій продірявлений), знижують концентрації тенофовіру алафенаміду в плазмі крові, що може призводити до втрати терапевтичного ефекту. Призначати такі лікарські препарати спільно з тенофовіру алафенамідом не рекомендується.

Одночасне застосування з лікарськими препаратами, що інгібують P-gp та BCRP, може підвищувати концентрацію тенофовіру алафенаміду в плазмі крові. Не рекомендується призначати тенофовіру алафенамід разом із сильними інгібіторами P-gp.

Тенофовіру алафенамід є субстратом OATP1B1 та ОАТР1В3 in vitro. Активність OATP1B1 та/або ОАТР1В3 може негативно впливати на розподіл тенофовіру алафенаміду в організмі.