You are using an outdated browser. For a faster, safer browsing experience, upgrade for free today.
Українська
7 днів на тиждень з 08:00 по 21:00 +380953112435

Аджові

  • Виробники TEVA
  • Модель: fremanezumab
  • Наявність: в наявності
₴15000.00грн.

Аджові


Аджові (fremanezumab) — це ефективний біотехнологічний препарат, який відкриває нові можливості у профілактиці мігрені. Його дія спрямована безпосередньо на механізм розвитку болю, а зручна схема введення робить лікування комфортним для пацієнта. Препарат рекомендовано пацієнтам, які не досягли бажаного ефекту від традиційної профілактичної терапії або шукають більш сучасне рішення для тривалого контролю мігрені. Створений на основі моноклонального антитіла фреманезумабу. Препарат діє вибірково на один із ключових факторів розвитку болю при мігрені — пептид CGRP (кальцитонін-ген-зв’язаний пептид), нейтралізуючи його та зменшуючи частоту й інтенсивність нападів.


Склад та форма випуску

Активна речовина: фреманезумаб (у формі фреманезумаб-вгдж) — людське моноклональне IgG2-антитіло, спрямоване проти CGRP.

Лікарська форма: розчин для підшкірного введення прозорий або трохи опалесцентний, від безбарвного до світло-жовтого кольору..

Форма упаковки: попередньо наповнений шприц або автоінжектор, 225 мг/1,5 мл.

Допоміжні речовини: L-гістидин - 0,543 мг, L-гістидину гідрохлорид моногідрат - 2,62 мг, сахароза - 66 мг, динатрію едетат дигідрат - 0,136 мг, полісорбат 80 - 0,02% в/о, вода д/в - до 1 мл.

1.5 мл - автоінжектори (шприц-ручки) одноразові (1) - контейнери коміркові (1) - пачки картонні з контролем першої розпаковки.

Клініко-фармакологічна група: Моноклональне антитіло для профілактичного лікування мігрені

Фармако-терапевтична група: Антагоністи кальцитонін-ген спорідненого пептиду

Фармакологічна дія
Фреманезумаб – повністю гуманізоване моноклональне антитіло класу IgG2Δα/κ, яке специфічно зв'язується з лігандом кальцитонін-ген спорідненого пептиду (Calcitonin gene-related peptide, CGRP) та блокує зв'язування α- та β-ізоформ CGRP з рецептором
Точний механізм дії, за допомогою якого фреманезумаб запобігає нападам мігрені, невідомий, проте передбачається, що сприятливий ефект досягається в результаті модуляції системи трійчастого нерва. Концентрація CGRP суттєво збільшується під час нападу мігрені та повертається до норми після усунення головного болю.
Фреманезумаб високо специфічний до CGRP і не зв'язується з іншими близькими родичами цього сімейства пептидів (наприклад, аміліном, кальцитоніном, інтермедіном та адреномедуліном).
Ефективність попередження нападів епізодичної або хронічної мігрені фреманезумабу оцінювалася у двох багатоцентрових рандомізованих, подвійно-сліпих, плацебо-контрольованих дослідженнях тривалістю 12 тижнів (дослідження 1 та дослідження 2, відповідно). Усі групи учасників досліджень були збалансовані та порівняні щодо демографічних показників та вихідної характеристики захворювання.
Літні особи (старше 70 років), пацієнти, які щомісяця використовують опіоїди або барбітурати більше 4 днів, хворі на інфаркт міокарда, цереброваскулярні та тромбоемболічні події в анамнезі виключалися з досліджень.

Епізодична мігрень
До дослідження 1 включалися дорослі пацієнти з епізодичною мігренню в анамнезі (пацієнти з < 15 днями головного болю на місяць). Всі пацієнти були рандомізовані до груп для отримання підшкірних ін'єкцій 675 мг фреманезумабу 1 раз на 3 місяці (n=291), 225 мг фреманезумабу 1 раз на місяць (n=290) або плацебо 1 раз на місяць (n=294) протягом періоду лікування тривалістю.
У дослідженні 1 було рандомізовано всього 875 пацієнтів (742 жінки та 133 чоловіки) віком від 18 до 70 років. Медіана віку пацієнтів становила 42 роки, 85% з яких були жіночої статі та 80% - представниками білої раси. Середня кількість днів з мігренню на початковому рівні становила близько 9 днів на місяць і була схожою у всіх групах лікування. Усього 791 пацієнт завершив подвійну сліпу фазу тривалістю 12 тижнів.
Первинною кінцевою точкою була середня зміна щодо вихідного рівня щомісячного числа днів з мігрень протягом періоду лікування тривалістю 12 тижнів. Вторинними кінцевими точками були: частка пацієнтів, які досягли щонайменше 50% зменшення середньої кількості днів із мігренню на місяць (частота 50% позитивної відповіді лікування); середня зміна щодо вихідного рівня суб'єктивної оцінки за шкалою MIDAS числа днів з мігренню протягом місяця; а також середня зміна щодо початкового рівня середньої кількості днів використання препаратів для лікування нападів головного болю на місяць.
Схеми лікування із застосуванням фреманезумабу щомісяця (1 раз на місяць) та щокварталу (1 раз на 3 місяці) продемонстрували статистично значущі поліпшення по кінцевих точках ефективності порівняно з плацебо починаючи з першого місяця та протягом усього періоду дослідження.

Хронічна мігрень
Дослідження 2 включало дорослих пацієнтів з хронічною мігренню в анамнезі (пацієнти з > 15 днями головного болю на місяць). Вихідний рівень частоти головного болю у пацієнтів у середньому становив 21 день на місяць (при цьому протягом 13 днів не менш ніж середнього ступеня тяжкості). Всі пацієнти були рандомізовані в групи для отримання підшкірних ін'єкцій початкової дози 675 мг фреманезумабу з подальшим введенням 225 мг фреманезумабу 1 раз на місяць (n=379), 675 мг фреманезумабу 1 раз на 3 місяці (n=377) тривалістю 12 тижнів.
У дослідженні 2 було рандомізовано всього 1130 пацієнтів (991 жінка та 139 чоловіків) віком від 18 до 70 років. Медіана віку пацієнтів, 88% з яких були жіночої статі та 79% - представниками білої раси, становила 41 рік. Усього 1034 пацієнти завершили подвійну сліпу фазу тривалістю 12 тижнів.
Первинною кінцевою точкою була середня зміна щодо вихідного рівня щомісячного числа днів головного болю не менше помірного ступеня тяжкості протягом періоду лікування тривалістю 12 тижнів. Вторинними кінцевими точками були: досягнення не менше 50% зменшення середньої кількості днів з головним болем, принаймні середньої тяжкості, на місяць (частота 50% позитивної відповіді на лікування); середня зміна щодо вихідного рівня суб'єктивної оцінки за шкалою HIT-6 числа днів з мігренню протягом місяця; а також середня зміна щодо початкового рівня середньої кількості днів використання препаратів для лікування нападів головного болю.
Обидві схеми лікування із застосуванням фреманезумабу 1 раз на місяць та 1 раз на 3 місяці продемонстрували статистично значущі покращення ключових параметрів ефективності порівняно з плацебо починаючи з першого місяця та протягом усього періоду дослідження

Довгострокове дослідження
У довгостроковому дослідженні (дослідження 3) у пацієнтів з епізодичною та хронічною мігренню, які отримували лікарський препарат у дозі 225 мг 1 раз на місяць або 675 мг 1 раз на 3 місяці, ефективність фреманезумабу зберігалася протягом 12 місяців. Усього 79% пацієнтів завершили дослідження 3.

Через 15 місяців щомісячна частота нападів мігрені при обох режимах дозування препарату сукупно знизилася щодо вихідного рівня у дослідженнях 1 та 2 на 6,6 днів. В останній місяць випробування 50% відповіді вдалося досягти у 61% пацієнтів, які завершили дослідження 3.

Під час 15-місячного періоду комбінованого лікування будь-яких сигналів з боку безпеки лікарського засобу виявлено не було.

Внутрішні та зовнішні фактори
Ефективність та безпека фреманезумабу не залежала від віку, статі, раси, наявності супутньої профілактичної медикаментозної терапії (бета-адреноблокаторами, блокаторами кальцієвих каналів/похідними бензоциклопентена, антидепресантами, протисудомними препаратами); зловживання лікарськими засобами для усунення гострого головного болю. Дані про використання фреманезумабу в осіб віком 65 років і більше обмежені (2% хворих).

Мігрень, що важко піддається лікуванню
Ефективність та безпека фреманезумабу у пацієнтів, які страждають як на епізодичну, так і на хронічну мігрень з документально підтвердженою недостатньою відповіддю на попереднє лікування профілактичними препаратами від мігрені від 2-х до 4-х терапевтичних класів були оцінені в рандомізованому дослідженні (дослідження).

Дослідження складалося з подвійного сліпого плацебо-контрольованого періоду лікування, за яким слідував відкритий період, обидва - тривалістю 12 тижнів.

У дослідженні 4 було рандомізовано лише 838 пацієнтів. Всі пацієнти були рандомізовані в групи для отримання підшкірних ін'єкцій у початковій дозі 675 мг фреманезумабу з наступним введенням 225 мг фреманезумабу 1 раз на місяць (n=379), 675 мг фреманезумабу 1 раз на 3 місяці (n=377) або n тривалістю 12 тижнів.

Первинною кінцевою точкою була середня зміна щодо вихідного рівня щомісячного числа днів із головним болем протягом періоду лікування тривалістю 12 тижнів.

Вторинними кінцевими точками були: досягнення щонайменше 50% зменшення середньої кількості днів із головним болем, по крайнього заходу середньої тяжкості, на місяць; а також середня зміна щодо початкового рівня середньої кількості днів із використанням препаратів для лікування нападів головного болю.

Обидва режими дозування фреманезумабу (1 раз на місяць і 1 раз на 3 місяці) мали статистично та клінічно значущу перевагу перед плацебо щодо покращення, порівняно з вихідним рівнем, відповідно до ключових кінцевих точок. Таким чином, результати дослідження 4 узгоджуються з основними висновками попередніх досліджень ефективності і, крім того, демонструють ефективність при мігрені, що важко піддається лікуванню, включаючи середнє зниження щомісячної кількості днів з мігренню на -3.7 дня (95% ДІ від -4.38 до -3.05) у пацієнтів, що приймали ф, (95% ДІ від -4.73 до -3.41) у пацієнтів, які приймали фреманезумаб 1 раз на місяць, порівняно з -0.6 дня (95% ДІ від -1.25 до 0.07) у хворих, які отримували плацебо. У 34% пацієнтів, які отримували фреманезумаб 1 раз на 3 місяці, і у 34% пацієнтів, які отримували фреманезумаб 1 раз на місяць, спостерігалося зниження щомісячної кількості днів з мігренню принаймні на 50% порівняно з 9% у пацієнтів, які отримували плацебо (p<0.0001). Позитивний ефект від призначення лікарського препарату спостерігався починаючи з першого місяця дослідження та зберігався протягом усього періоду лікування. Під час 6-місячного періоду лікування якихось значущих небажаних явищ виявлено не було.

Доклінічні дані з безпеки
У ході доклінічних випробувань не було виявлено жодної небезпеки для людей, виходячи з даних загальноприйнятих досліджень фармакологічної безпеки, токсичності при багаторазовому застосуванні та репродуктивної токсичності.
Оскільки фреманезумаб відноситься до моноклональних антитіл, досліджень генотоксичності або канцерогенності не проводили.


Пацієнти з порушеннями функції печінки чи нирок. Порушення функції печінки або нирок, як очікується, не вплине на фармакокінетику фреманезумабу. Популяційний фармакокінетичний аналіз зведених даних із клінічних досліджень препарату не виявив відмінностей у фармакокінетиці фреманезумабу у пацієнтів з легкою або помірною печінковою недостатністю щодо пацієнтів з нормальною функцією печінки (див. розділ "Режим дозування"). Пацієнти з тяжкою печінковою недостатністю не брали участь у клінічних дослідженнях фреманезумабу.

Фармакокінетика

Всмоктування

Після одноразового підшкірного введення в дозі 225 мг і 675 мг медіана часу досягнення Cмакс (Тмакс) фреманезумаба становить від 5 до 7 днів, а фармакокінетичні параметри мають пропорційний характер. Абсолютна біодоступність у діапазоні дозувань від 225 мг до 900 мг становить від 55 до 66%.

Розподіл

При застосуванні препарату в дозі 225 мг підшкірно 1 раз на місяць і 675 мг підшкірно 1 раз на 3 місяці Cсс відзначалася приблизно через 168 днів (близько 6 місяців) після початку лікування. Медіана коефіцієнта накопичення при призначенні лікарського засобу 1 раз на місяць та 1 раз на 3 місяці становить близько 2.4 та 1.2 відповідно.

Вd після підшкірного введення в дозах 225 мг, 675 мг та 900 мг - 3.6 л.


Метаболізм

Аналогічно до інших моноклональних антитіл, фреманезумаб розпадається під дією протеолітичних ферментів до низькомолекулярних пептидів та амінокислот.


Виведення

Загальний кліренс фреманезумабу становить близько 0.09 л/добу, T1/2 – 30 днів. Низькомолекулярні пептиди та амінокислоти, що утворюються в ході метаболізму, беруть участь у de novo синтезі білків або виводяться нирками.


Особливі популяції

В рамках популяційного фармакокінетичного аналізу, проведеного на підставі даних, отриманих у 2546 пацієнтів, визначався вплив віку, раси, статі та маси тіла на ефективність препарату. Згідно з отриманими результатами, корекція дози препарату при масі тіла від 43.5 кг до 131.8 кг не потрібна.


Дані про співвідношення експозиції та ефективність фреманезумабу у пацієнтів з масою тіла більше 132 кг відсутні.

Показання

    Препарат призначений для профілактичного лікування мігрені у дорослих:

    • при епізодичній мігрені (4–14 днів мігрені на місяць)
    • при хронічній мігрені (15 і більше днів головного болю на місяць, з яких щонайменше 8 — типові для мігрені).

    Доступні два режими дозування:

    1) 1 раз на місяць: один, попередньо заповнений розчином препарату, шприц для ін'єкцій або автоінжектор (шприц-ручка) (225 мг)

    або

    2) 1 раз на три місяці: три, попередньо заповнених розчином препарату, шприца для ін'єкцій або автоінжектора (шприц-ручки) (675 мг), які вводяться у вигляді трьох послідовних ін'єкцій.

    Рішення про тривалість курсу лікування приймає лікар.

    При переході з одного режиму на інший нову дозу лікарського препарату призначають наступного запланованого дня, згідно з попереднім режимом терапії.

    Після початку терапії фреманезумабом супутнє профілактичне лікування мігрені може бути продовжено, якщо лікар вважає, що це потреба.

    Ефективність терапії слід оцінювати через 3 місяці після початку. Будь-яке подальше рішення про продовження лікування має прийматись в індивідуальному порядку. Згодом оцінку необхідності продовження терапії рекомендується проводити регулярно.

    Пропущенная доза

    Якщо дозу лікарського препарату Аджові, згідно з графіком прийому, було пропущено, необхідно ввести її якнайшвидше. Відшкодування пропущеної дози шляхом її подвоєння не потрібне.

    Особливі групи пацієнтів

    Літні пацієнти (старше 65 років)

    Дані про застосування препарату Аджові у пацієнтів віком від 65 років та старші обмежені. Виходячи з результатів фармакокінетичного аналізу популяційного аналізу корекції дози препарату не потрібно.

    Порушення функції нирок та/або печінки

    У пацієнтів з легкою або помірною нирковою або печінковою недостатністю корекція дози препарату не потрібна.

    Діти

    Препарат не рекомендований до застосування у пацієнтів віком до 18 років, оскільки безпека та ефективність препарату Аджові у цієї групи пацієнтів не встановлені.

    Спосіб застосування

    Препарат вводиться підшкірно.

    В/в або внутрішньом'язово ін'єкції неприпустимі.

    Препарат Аджові застосовують підшкірно в ділянці живота, стегна або плеча. Потрібно змінювати місця ін'єкцій при багаторазовому призначенні препарату.

    Ін'єкція препарату Аджові може бути проведена медичним персоналом, пацієнтами та/або особами, що доглядають за ними. Перед використанням пацієнти та/або особи, що доглядають за ними, повинні пройти відповідне навчання порядку підготовки до застосування та введення препарату Аджові. Необхідно повідомити пацієнтам та/або особам, що доглядають за ними, про те, що їм потрібно ознайомитися з інструкцією з медичного застосування та слідувати їй при кожному використанні препарату Аджові.

    Вказівки щодо застосування препарату Аджові

    Інструкція застосування препарату Аджові, розчин для підшкірного введення, 150 мг/мл, в автоінжекторі (шприц-ручці)

    Уважно прочитайте інструкцію перед застосуванням препарату Аджові.

    *Повна інструкція знаходиться в упаковці з препаратом

    Overall Rating 0
    Написати відгук
    Увага: HTML розмітка не підтримується. Використовуйте звичайний текст.
        Погано           Добре
    Перевірка